Дао де цзін
道德經
Вступна примітка
«Дао де цзін» (道德經, Daodejing) — засаднича книга даосизму, вісімдесят один короткий розділ ритмізованої афористичної прози, приписувана Лаоцзи, «старому вчителеві», чиє історичне існування лишається непевним. Традиція відносить текст до VI ст. до н. е., сучасна наука — радше до IV ст. до н. е.; найдавніші свідчення, гуодяньські бамбукові планки, датують близько 300 р. до н. е. Цей переклад зроблено з отриманого тексту редакції Ван Бі (III ст. н. е.) — з класичної китайської, не через англійську чи будь-який інший посередницький переклад.
Книга розпадається на дві частини: «Канон Дао» (розділи 1–37) і «Канон де» (розділи 38–81). Два її ключові поняття зумисне лишено без згладжування. 道 передано як «Дао» (з великої літери, коли йдеться про абсолют; «шлях» — там, де текст грає на буденному значенні, як у знаменитому зачині розділу 1). 德 передано як «сила» — у сенсі внутрішньої дієвої потенції, а не моральної «чесноти»; 無為 — як «недіяння», не «пасивність» і не «легка дія»; 自然 — як «саме собою таке», не «природа» (анахронізм). Стала пара образів — «десять тисяч речей» (萬物) і «Піднебесна» / «світ» (天下).
Голос тексту — стисла паралельна афористика: короткі врівноважені клаузи, антитези (буття / небуття, тверде / м’яке, чоловіче / жіноче), ланцюгові доводи й дослівні парадокси («дій недіянням», «знати незнання»). Переклад тримає цю стислість і симетрію, а не розганяє чотиризнакову клаузу у розлогу українську фразу: лаконізм тут і є голос. Де оригінал справді двозначний, двозначність лишено видимою, а не тихо розв’язано на користь красивішого прочитання.
Один давній спірний пункт варто назвати. У розділі 1 фразу 常無欲，以觀其妙 можна членувати двояко: «постійно без бажання — щоб споглядати потаємне» (як надруковано тут, за Ван Бі) або «постійно в небутті хочу споглядати…» (членуючи після 無). Це видання друкує перше читання й лишає натяк на друге у самій ритміці рядка.
Шлях, який можна висловити, — не сталий Шлях;
ім’я, яке можна назвати, — не сталого ім’я.
Безіменне — початок неба й землі;
іменоване — мати десяти тисяч речей.
Тож постійно без бажання — щоб споглядати його потаємне;
постійно з бажанням — щоб споглядати його межі.
Ці двоє виходять разом, а різняться іменем;
разом назви їх темним.
Темне й ще темніше —
брама всього потаємного.
ім’я, яке можна назвати, — не сталого ім’я.
Безіменне — початок неба й землі;
іменоване — мати десяти тисяч речей.
Тож постійно без бажання — щоб споглядати його потаємне;
постійно з бажанням — щоб споглядати його межі.
Ці двоє виходять разом, а різняться іменем;
разом назви їх темним.
Темне й ще темніше —
брама всього потаємного.
道可道，非常道，名可名，非常名；無名，天地之始，有名，萬物之母。故常無欲，以觀其妙，常有欲，以觀其徼；此兩者，同出而異名，同謂之玄。玄之又玄，眾妙之門。
Коли весь світ знає прекрасне як прекрасне — уже й потворне.
Коли всі знають добре як добре — уже й недобре.
Тож буття й небуття народжують одне одного,
важке й легке звершують одне одного,
довге й коротке міряються одне з одним,
високе й низьке хиляться одне до одного,
тон і голос вторять одне одному,
переднє й заднє йдуть услід одне одному.
Тому мудрець живе у справі недіяння,
чинить научання без слів;
десять тисяч речей постають — і він їх не відрікає,
народжує — та не привласнює,
діє — та не спирається,
звершує заслугу — та не осідає в ній.
І саме тому, що не осідає, вона його не покидає.
Коли всі знають добре як добре — уже й недобре.
Тож буття й небуття народжують одне одного,
важке й легке звершують одне одного,
довге й коротке міряються одне з одним,
високе й низьке хиляться одне до одного,
тон і голос вторять одне одному,
переднє й заднє йдуть услід одне одному.
Тому мудрець живе у справі недіяння,
чинить научання без слів;
десять тисяч речей постають — і він їх не відрікає,
народжує — та не привласнює,
діє — та не спирається,
звершує заслугу — та не осідає в ній.
І саме тому, що не осідає, вона його не покидає.
天下皆知美之為美，斯惡已。皆知善之為善，斯不善已。故有無相生，難易相成，長短相較，高下相傾，音聲相和，前後相隨。是以聖人處無為之事，行不言之教；萬物作焉而不辭，生而不有，為而不恃，功成而弗居。夫唯弗居，是以不去。
Не шануй достойних — і народ не змагатиметься;
не цінуй важкоздобутих товарів — і народ не крастиме;
не показуй жаданого — і серце народу не бунтуватиме.
Тому мудрець урядує так:
випорожнює їхні серця, наповнює їхні шлунки,
послаблює їхні прагнення, зміцнює їхні кістки.
Він постійно тримає народ без знання й без бажань,
а тих, хто знає, — щоб не сміли діяти.
Дій недіянням — і не буде безладу.
не цінуй важкоздобутих товарів — і народ не крастиме;
не показуй жаданого — і серце народу не бунтуватиме.
Тому мудрець урядує так:
випорожнює їхні серця, наповнює їхні шлунки,
послаблює їхні прагнення, зміцнює їхні кістки.
Він постійно тримає народ без знання й без бажань,
а тих, хто знає, — щоб не сміли діяти.
Дій недіянням — і не буде безладу.
不尚賢，使民不爭；不貴難得之貨，使民不為盜；不見可欲，使民心不亂。是以聖人之治，虛其心，實其腹，弱其志，強其骨。常使民無知無欲。使夫智者不敢為也。為無為，則無不治。
Дао порожнє — та в ужитку начебто не наповнюється.
Глибоке — немов праотець десяти тисяч речей.
Притупи його гостроту,
розв’яжи його плутанину,
пом’якши його сяйво,
зрівняйся з його пилом.
Затаєне — немов десь існує.
Не знаю, чиє воно дитя;
образ його — раніше за Владику.
Глибоке — немов праотець десяти тисяч речей.
Притупи його гостроту,
розв’яжи його плутанину,
пом’якши його сяйво,
зрівняйся з його пилом.
Затаєне — немов десь існує.
Не знаю, чиє воно дитя;
образ його — раніше за Владику.
道沖而用之或不盈，淵兮似萬物之宗；挫其銳，解其紛，和其光，同其塵，湛兮似或存。吾不知誰之子，象帝之先。
Небо й земля не гуманні:
для них десять тисяч речей — солом’яні пси.
Мудрець не гуманний:
для нього сто родин — солом’яні пси.
Простір між небом і землею —
хіба не як ковальський міх?
Порожній — та не вичерпується,
рухається — і що більше видає.
Багато слів — швидке виснаження;
краще триматися середини.
для них десять тисяч речей — солом’яні пси.
Мудрець не гуманний:
для нього сто родин — солом’яні пси.
Простір між небом і землею —
хіба не як ковальський міх?
Порожній — та не вичерпується,
рухається — і що більше видає.
Багато слів — швидке виснаження;
краще триматися середини.
天地不仁，以萬物為芻狗；聖人不仁，以百姓為芻狗。天地之間，其猶橐籥乎？虛而不屈，動而愈出。多言數窮，不如守中。
Дух долини не вмирає —
його звуть темним жіночим.
Брама темного жіночого —
її звуть коренем неба й землі.
Ледь-ледь тягнеться, немов існує;
у вжитку — невтомне.
його звуть темним жіночим.
Брама темного жіночого —
її звуть коренем неба й землі.
Ледь-ледь тягнеться, немов існує;
у вжитку — невтомне.
谷神不死，是謂玄牝。玄牝之門，是謂天地根。緜緜若存，用之不勤。
Небо тривке, земля довговічна.
Небо й земля тому спроможні на тривкість і довговічність,
що живуть не для себе;
тому й здатні жити довго.
Тому мудрець ставить себе позаду — і опиняється попереду;
відкидає себе — і зберігається.
Хіба не тому, що без власного зиску,
він і здатен звершити своє власне?
Небо й земля тому спроможні на тривкість і довговічність,
що живуть не для себе;
тому й здатні жити довго.
Тому мудрець ставить себе позаду — і опиняється попереду;
відкидає себе — і зберігається.
Хіба не тому, що без власного зиску,
він і здатен звершити своє власне?
天長地久。天地所以能長且久者，以其不自生，故能長生。是以聖人後其身而身先；外其身而身存。非以其無私邪，故能成其私。
Найвище добро — як вода.
Вода добре живить десять тисяч речей і не змагається,
осідає в місцях, які людям осоружні,
і тому близька до Дао.
У житлі — добра земля,
у серці — добра глибина,
у даванні — добра гуманність,
у мові — добра щирість,
у правлінні — добрий лад,
у справі — добра вправність,
у русі — добра пора.
І саме тому, що не змагається, на ньому немає провини.
Вода добре живить десять тисяч речей і не змагається,
осідає в місцях, які людям осоружні,
і тому близька до Дао.
У житлі — добра земля,
у серці — добра глибина,
у даванні — добра гуманність,
у мові — добра щирість,
у правлінні — добрий лад,
у справі — добра вправність,
у русі — добра пора.
І саме тому, що не змагається, на ньому немає провини.
上善若水。水善利萬物而不爭，處眾人之所惡，故幾於道。居善地，心善淵，與善仁，言善信，正善治，事善能，動善時。夫唯不爭，故無尤。
Тримати повне до вінців — краще спинитися.
Гострити клинок до краю — довго не вбережеш.
Золото й нефрит наповнюють палату —
ніхто не здатен їх устерегти.
Багатство й знатність із пихою —
самі накликають на себе біду.
Заслугу звершив — сам відступи:
ось Шлях неба.
Гострити клинок до краю — довго не вбережеш.
Золото й нефрит наповнюють палату —
ніхто не здатен їх устерегти.
Багатство й знатність із пихою —
самі накликають на себе біду.
Заслугу звершив — сам відступи:
ось Шлях неба.
持而盈之，不如其已；揣而梲之，不可長保。金玉滿堂，莫之能守；富貴而驕，自遺其咎。功遂身退，天之道。
Несучи душу тілесну, обійми Єдине —
чи здатен не відпасти?
Зосередь дихання, дійди до м’якості —
чи здатен стати немовлям?
Очисти й змети темне свічадо —
чи здатен бути без вади?
Люби державу, врядуй народом —
чи здатен без знання?
Небесна брама розчиняється й стуляється —
чи здатен бути жіночим?
Ясний, наскрізь на всі чотири боки —
чи здатен без діяння?
Народжуй їх, викохуй їх:
народжуй — та не привласнюй,
дій — та не спирайся,
зрощуй — та не владарюй.
Це зветься темна сила.
чи здатен не відпасти?
Зосередь дихання, дійди до м’якості —
чи здатен стати немовлям?
Очисти й змети темне свічадо —
чи здатен бути без вади?
Люби державу, врядуй народом —
чи здатен без знання?
Небесна брама розчиняється й стуляється —
чи здатен бути жіночим?
Ясний, наскрізь на всі чотири боки —
чи здатен без діяння?
Народжуй їх, викохуй їх:
народжуй — та не привласнюй,
дій — та не спирайся,
зрощуй — та не владарюй.
Це зветься темна сила.
載營魄抱一，能無離乎？專氣致柔，能嬰兒乎？滌除玄覽，能無疵乎？愛國治民，能無知乎？天門開闔，能為雌乎？明白四達，能無為乎？生之，畜之。生而不有，為而不恃，長而不宰，是謂玄德。
Тридцять спиць сходяться в одну маточину —
і в її порожнечі лежить ужиток воза.
Мнуть глину, щоб виліпити посуд —
і в його порожнечі лежить ужиток посуду.
Прорубують двері й вікна, щоб зробити кімнату —
і в її порожнечі лежить ужиток кімнати.
Тож наявне дає зиск,
а відсутнє дає ужиток.
і в її порожнечі лежить ужиток воза.
Мнуть глину, щоб виліпити посуд —
і в його порожнечі лежить ужиток посуду.
Прорубують двері й вікна, щоб зробити кімнату —
і в її порожнечі лежить ужиток кімнати.
Тож наявне дає зиск,
а відсутнє дає ужиток.
三十輻共一轂，當其無，有車之用。埏埴以為器，當其無，有器之用。鑿戶牖以為室，當其無，有室之用。故有之以為利，無之以為用。
П’ять барв засліплюють людині очі,
п’ять звуків оглушують людині вуха,
п’ять смаків притуплюють людині рот,
скачки й лови доводять людині серце до шалу,
важкоздобуті товари збивають людину з путі.
Тому мудрець дбає про черево, а не про око,
і відкидає одне, а бере друге.
п’ять звуків оглушують людині вуха,
п’ять смаків притуплюють людині рот,
скачки й лови доводять людині серце до шалу,
важкоздобуті товари збивають людину з путі.
Тому мудрець дбає про черево, а не про око,
і відкидає одне, а бере друге.
五色令人目盲，五音令人耳聾，五味令人口爽，馳騁畋獵令人心發狂，難得之貨令人行妨。是以聖人為腹不為目，故去彼取此。
Ласку й ганьбу приймай, наче переляк;
знатну велику біду шануй, наче власне тіло.
Що означає «ласку й ганьбу приймай, наче переляк»?
Ласка — то принижене:
здобудеш її — наче переляк,
втратиш її — наче переляк.
Ось що означає «ласку й ганьбу приймай, наче переляк».
Що означає «велику біду шануй, наче власне тіло»?
Я маю велику біду через те,
що маю тіло;
а не мав би я тіла —
яка була б у мене біда?
Тож хто шанує світ, як власне тіло, —
тому можна довірити світ;
хто любить світ, як власне тіло, —
тому можна ввірити світ.
знатну велику біду шануй, наче власне тіло.
Що означає «ласку й ганьбу приймай, наче переляк»?
Ласка — то принижене:
здобудеш її — наче переляк,
втратиш її — наче переляк.
Ось що означає «ласку й ганьбу приймай, наче переляк».
Що означає «велику біду шануй, наче власне тіло»?
Я маю велику біду через те,
що маю тіло;
а не мав би я тіла —
яка була б у мене біда?
Тож хто шанує світ, як власне тіло, —
тому можна довірити світ;
хто любить світ, як власне тіло, —
тому можна ввірити світ.
寵辱若驚，貴大患若身。何謂寵辱若驚？寵為下，得之若驚，失之若驚，是謂寵辱若驚。何謂貴大患若身？吾所以有大患者，為吾有身，及吾無身，吾有何患？故貴以身為天下，若可寄天下；愛以身為天下，若可託天下。
Дивишся — не бачиш: звуть це рівним.
Слухаєш — не чуєш: звуть це рідким.
Хапаєш — не дістаєш: звуть це дрібним.
Ці троє годі допитати до кінця,
бо злиті вони воєдино.
Вершина його не яскрава,
низ його не темний.
Тягнеться, тягнеться — годі назвати,
знову вертає в безрічність.
Це зветься подобою без подоби,
образом без речі;
це зветься неясно-туманне.
Виходиш назустріч — не бачиш його голови,
ідеш услід — не бачиш його спини.
Тримайся давнього Дао,
щоб правити нинішнім наявним.
Здатний знати давній початок —
ось що зветься нитка Дао.
Слухаєш — не чуєш: звуть це рідким.
Хапаєш — не дістаєш: звуть це дрібним.
Ці троє годі допитати до кінця,
бо злиті вони воєдино.
Вершина його не яскрава,
низ його не темний.
Тягнеться, тягнеться — годі назвати,
знову вертає в безрічність.
Це зветься подобою без подоби,
образом без речі;
це зветься неясно-туманне.
Виходиш назустріч — не бачиш його голови,
ідеш услід — не бачиш його спини.
Тримайся давнього Дао,
щоб правити нинішнім наявним.
Здатний знати давній початок —
ось що зветься нитка Дао.
視之不見名曰夷，聽之不聞名曰希，搏之不得名曰微。此三者，不可致詰，故混而為一。其上不皦，其下不昧。繩繩不可名，復歸於無物。是謂無狀之狀，無物之象，是謂惚恍。迎之不見其首，隨之不見其後。執古之道，以御今之有。能知古始，是謂道紀。
Давні, хто добре чинив мужами Шляху,
були потаємні, тонкі, темно-проникливі,
глибокі так, що годі впізнати.
І саме тому, що годі впізнати,
силоміць спробую їх змалювати.
Обачні — наче взимку переходять річку;
насторожені — наче бояться сусідів звідусіль;
поважні — немов гість;
плинні — наче крига, що ось-ось скресне;
щирі — наче необроблена колода;
розлогі — наче долина;
змішані — наче каламуть.
Хто здатен каламуть заспокоїти й повільно очистити?
Хто здатен спокій повільним рухом оживити?
Хто береже цей Шлях, не прагне повноти.
І саме тому, що не повний,
він здатен зношуватись — і не оновлюватись наново.
були потаємні, тонкі, темно-проникливі,
глибокі так, що годі впізнати.
І саме тому, що годі впізнати,
силоміць спробую їх змалювати.
Обачні — наче взимку переходять річку;
насторожені — наче бояться сусідів звідусіль;
поважні — немов гість;
плинні — наче крига, що ось-ось скресне;
щирі — наче необроблена колода;
розлогі — наче долина;
змішані — наче каламуть.
Хто здатен каламуть заспокоїти й повільно очистити?
Хто здатен спокій повільним рухом оживити?
Хто береже цей Шлях, не прагне повноти.
І саме тому, що не повний,
він здатен зношуватись — і не оновлюватись наново.
古之善為士者，微妙玄通，深不可識。夫唯不可識，故強為之容。豫焉若冬涉川，猶兮若畏四鄰，儼兮其若容，渙兮若冰之將釋，敦兮其若樸，曠兮其若谷，混兮其若濁。孰能濁以靜之徐清？孰能安以久動之徐生？保此道者不欲盈，夫唯不盈，故能蔽不新成。
Дійди порожнечі до краю,
тримай спокій непохитно.
Десять тисяч речей постають разом —
а я споглядаю їх повернення.
Речі буяють у безлічі —
кожна вертає до свого кореня.
Повернення до кореня зветься спокоєм;
це зветься поверненням долі.
Повернення долі зветься сталим;
знати сталь зветься ясністю.
Не знати сталого — сваволя, і з неї лихо.
Знати сталь — то вмістити;
вмістити — то бути справедливим;
справедливий — то повний;
повний — то небесний;
небесний — то Дао;
Дао — то тривке;
до скону тіла — без загину.
тримай спокій непохитно.
Десять тисяч речей постають разом —
а я споглядаю їх повернення.
Речі буяють у безлічі —
кожна вертає до свого кореня.
Повернення до кореня зветься спокоєм;
це зветься поверненням долі.
Повернення долі зветься сталим;
знати сталь зветься ясністю.
Не знати сталого — сваволя, і з неї лихо.
Знати сталь — то вмістити;
вмістити — то бути справедливим;
справедливий — то повний;
повний — то небесний;
небесний — то Дао;
Дао — то тривке;
до скону тіла — без загину.
致虛極，守靜篤。萬物並作，吾以觀復。夫物芸芸，各復歸其根。歸根曰靜，是謂復命。復命曰常，知常曰明。不知常，妄作凶。知常容，容乃公，公乃全，全乃天，天乃道，道乃久，沒身不殆。
Найвищий — той, про кого низи лише знають, що він є.
Наступний — той, кого люблять і хвалять.
Наступний — той, кого бояться.
Наступний — той, з кого глузують.
Де замало довіри — там і буває недовіра.
Обачний — він цінує слова.
Заслугу звершено, справу зроблено,
а сто родин кажуть: це так само собою.
Наступний — той, кого люблять і хвалять.
Наступний — той, кого бояться.
Наступний — той, з кого глузують.
Де замало довіри — там і буває недовіра.
Обачний — він цінує слова.
Заслугу звершено, справу зроблено,
а сто родин кажуть: це так само собою.
太上，下知有之，其次，親而譽之，其次，畏之，其次，侮之。信不足焉，有不信焉。悠兮其貴言，功成事遂，百姓皆謂：我自然。
Занепало велике Дао — з’явилися гуманність і справедливість.
Виступила кмітливість і мудрування — з’явилась велика облуда.
Шестеро рідних у незлагоді — з’явилися шаноба й любов.
Держава в темряві й безладі — з’явилися вірні піддані.
Виступила кмітливість і мудрування — з’явилась велика облуда.
Шестеро рідних у незлагоді — з’явилися шаноба й любов.
Держава в темряві й безладі — з’явилися вірні піддані.
大道廢，有仁義；智慧出，有大偽；六親不和，有孝慈；國家昏亂，有忠臣。
Урви мудрість, відкинь кмітливість —
і народ матиме стократ більший зиск.
Урви гуманність, відкинь справедливість —
і народ повернеться до шаноби й любові.
Урви хитрощі, відкинь зиск —
і не стане ні злодіїв, ні розбійників.
Цих трьох як припису не досить,
тож нехай буде до чого пристати:
являй просте, обіймай необроблену колоду,
менше своєкорисливості, менше бажань.
і народ матиме стократ більший зиск.
Урви гуманність, відкинь справедливість —
і народ повернеться до шаноби й любові.
Урви хитрощі, відкинь зиск —
і не стане ні злодіїв, ні розбійників.
Цих трьох як припису не досить,
тож нехай буде до чого пристати:
являй просте, обіймай необроблену колоду,
менше своєкорисливості, менше бажань.
絕聖棄智，民利百倍；絕仁棄義，民復孝慈；絕巧棄利，盜賊無有。此三者以為文不足，故令有所屬﹕見素抱樸，少私寡慾。
Урви науку — і не буде турбот.
«Так» і «еге ж» —
чи багато між ними різниці?
Добре і зле —
чи велика між ними відстань?
Того, чого люди бояться,
не можна не боятися.
Пустельно! — і немає тому кінця-краю.
Люди веселяться, веселяться,
наче на великому бенкеті-жертві,
наче навесні сходять на терасу.
А я самотньо тихий — і ще без знаку,
наче немовля, що ще не сміялося;
знеможений — наче нема куди вертати.
У людей усього доволі,
а я самотньо — наче обділений.
Серце моє — то серце дурня, ай!
Змутніло, змутніло.
Прості люди — ясні-ясні,
а я самотньо тьмяний.
Прості люди — прозорі-прозорі,
а я самотньо смутний.
Тихий — наче море,
поривний — наче без упину.
У людей усіх є до чого прикластися,
а я самотньо впертий і наче простацький.
Я самотньо різнюся від людей
і ціную живлення з матері.
«Так» і «еге ж» —
чи багато між ними різниці?
Добре і зле —
чи велика між ними відстань?
Того, чого люди бояться,
не можна не боятися.
Пустельно! — і немає тому кінця-краю.
Люди веселяться, веселяться,
наче на великому бенкеті-жертві,
наче навесні сходять на терасу.
А я самотньо тихий — і ще без знаку,
наче немовля, що ще не сміялося;
знеможений — наче нема куди вертати.
У людей усього доволі,
а я самотньо — наче обділений.
Серце моє — то серце дурня, ай!
Змутніло, змутніло.
Прості люди — ясні-ясні,
а я самотньо тьмяний.
Прості люди — прозорі-прозорі,
а я самотньо смутний.
Тихий — наче море,
поривний — наче без упину.
У людей усіх є до чого прикластися,
а я самотньо впертий і наче простацький.
Я самотньо різнюся від людей
і ціную живлення з матері.
絕學無憂，唯之與阿，相去幾何？善之與惡，相去若何？人之所畏，不可不畏。荒兮其未央哉﹗眾人熙熙，如享太牢，如春登臺。我獨泊兮其未兆，如嬰兒之未孩；儽儽兮若無所歸。眾人皆有餘，而我獨若遺。我愚人之心也哉﹗沌沌兮，俗人昭昭，我獨昏昏。俗人察察，我獨悶悶。澹兮其若海，飂兮若無止。眾人皆有以，而我獨頑似鄙。我獨異於人，而貴食母。
Обшир великої сили
кориться лиш Дао.
Дао як річ —
лише неясне, лише туманне.
Туманне! неясне! —
а всередині є образ.
Неясне! туманне! —
а всередині є річ.
Глибоке! темне! —
а всередині є сім’я;
те сім’я вельми істинне,
а всередині є вірність.
Від нині й до давнини
ім’я його не зникає,
щоб оглядати початок усього.
Звідки я знаю подобу початку всього?
Ось звідси.
кориться лиш Дао.
Дао як річ —
лише неясне, лише туманне.
Туманне! неясне! —
а всередині є образ.
Неясне! туманне! —
а всередині є річ.
Глибоке! темне! —
а всередині є сім’я;
те сім’я вельми істинне,
а всередині є вірність.
Від нині й до давнини
ім’я його не зникає,
щоб оглядати початок усього.
Звідки я знаю подобу початку всього?
Ось звідси.
孔德之容，惟道是從。道之為物，惟恍惟惚。惚兮恍兮，其中有象；恍兮惚兮，其中有物。窈兮冥兮，其中有精；其精甚真，其中有信。自今及古，其名不去，以閱眾甫。吾何以知眾甫之狀哉？以此。
Кривим — стаєш цілим,
зігнутим — стаєш прямим,
запалим — стаєш повним,
зношеним — стаєш новим,
з малим — здобуваєш,
з багатьма — блукаєш.
Тому мудрець обіймає Єдине
і стає взірцем для світу.
Не показує себе — і тому ясний,
не має себе за правого — і тому осяйний,
не хвалиться собою — і тому має заслугу,
не пишається собою — і тому тривкий.
І саме тому, що не змагається,
у світі ніхто не здатен з ним змагатися.
Давнє слово «кривим — станеш цілим» —
хіба ж це порожня мова?
Воістину, цілим — до нього й вертаєш.
зігнутим — стаєш прямим,
запалим — стаєш повним,
зношеним — стаєш новим,
з малим — здобуваєш,
з багатьма — блукаєш.
Тому мудрець обіймає Єдине
і стає взірцем для світу.
Не показує себе — і тому ясний,
не має себе за правого — і тому осяйний,
не хвалиться собою — і тому має заслугу,
не пишається собою — і тому тривкий.
І саме тому, що не змагається,
у світі ніхто не здатен з ним змагатися.
Давнє слово «кривим — станеш цілим» —
хіба ж це порожня мова?
Воістину, цілим — до нього й вертаєш.
曲則全，枉則直，窪則盈，敝則新，少則得，多則惑。是以聖人抱一為天下式。不自見故明，不自是故彰，不自伐故有功，不自矜故長。夫唯不爭，故天下莫能與之爭。古之所謂曲則全者，豈虛言哉！誠全而歸之。
Рідка мова — то саме собою.
Тож рвучкий вітер не дме цілий ранок,
злива не ллється цілий день.
Хто ж це чинить? Небо й земля.
Коли навіть небо й земля не спроможні на тривке,
то що вже казати про людину?
Тож хто справляє справу за Дао,
той із Дао єдиний із Дао,
той із силою єдиний із силою,
той із втратою єдиний із втратою.
Єдиному з Дао — і Дао радо його приймає;
єдиному з силою — і сила радо його приймає;
єдиному з втратою — і втрата радо його приймає.
Де замало довіри — там і буває недовіра.
Тож рвучкий вітер не дме цілий ранок,
злива не ллється цілий день.
Хто ж це чинить? Небо й земля.
Коли навіть небо й земля не спроможні на тривке,
то що вже казати про людину?
Тож хто справляє справу за Дао,
той із Дао єдиний із Дао,
той із силою єдиний із силою,
той із втратою єдиний із втратою.
Єдиному з Дао — і Дао радо його приймає;
єдиному з силою — і сила радо його приймає;
єдиному з втратою — і втрата радо його приймає.
Де замало довіри — там і буває недовіра.
希言自然。故飄風不終朝，驟雨不終日。孰為此者？天地。天地尚不能久，而況於人乎？故從事於道者，道者同於道，德者同於德，失者同於失。同於道者，道亦樂得之；同於德者，德亦樂得之；同於失者，失亦樂得之。信不足焉，有不信焉。
Хто стоїть навшпиньки — не встоїть.
Хто крокує широко — не піде.
Хто показує себе — не ясний.
Хто має себе за правого — не осяйний.
Хто хвалиться собою — без заслуги.
Хто пишається собою — не тривкий.
Для Дао все це —
недоїдки й зайвий наріст.
Речам це буває осоружне,
тому той, хто має Дао, при цьому не осідає.
Хто крокує широко — не піде.
Хто показує себе — не ясний.
Хто має себе за правого — не осяйний.
Хто хвалиться собою — без заслуги.
Хто пишається собою — не тривкий.
Для Дао все це —
недоїдки й зайвий наріст.
Речам це буває осоружне,
тому той, хто має Дао, при цьому не осідає.
企者不立，跨者不行，自見者不明，自是者不彰，自伐者無功，自矜者不長。其在道也，曰餘食贅行。物或惡之，故有道者不處。
Є річ, зліплена зі змішаного,
що постала раніше за небо й землю.
Беззвучна! безкрая!
Стоїть самотньо й не змінюється,
кружляє всюди й не знемагає,
і може бути матір’ю світу.
Я не знаю її імені,
позначу її словом «Дао»,
силоміць назву її «велике».
Велике зветься відхідним,
відхідне зветься далеким,
далеке зветься поворотним.
Тож Дао велике, небо велике,
земля велика, і володар теж великий.
У межах світу є чотири великих,
і володар посідає одне з місць.
Людина бере за взір землю,
земля бере за взір небо,
небо бере за взір Дао,
Дао бере за взір те, що само собою таке.
що постала раніше за небо й землю.
Беззвучна! безкрая!
Стоїть самотньо й не змінюється,
кружляє всюди й не знемагає,
і може бути матір’ю світу.
Я не знаю її імені,
позначу її словом «Дао»,
силоміць назву її «велике».
Велике зветься відхідним,
відхідне зветься далеким,
далеке зветься поворотним.
Тож Дао велике, небо велике,
земля велика, і володар теж великий.
У межах світу є чотири великих,
і володар посідає одне з місць.
Людина бере за взір землю,
земля бере за взір небо,
небо бере за взір Дао,
Дао бере за взір те, що само собою таке.
有物混成，先天地生。寂兮寥兮，獨立而不改，周行而不殆，可以為天下母。吾不知其名，字之曰道，強為之名曰大。大曰逝，逝曰遠，遠曰反。故道大，天大，地大，王亦大。域中有四大，而王居其一焉。人法地，地法天，天法道，道法自然。
Важке — корінь легкого,
спокій — володар поривності.
Тому мудрець цілий день у дорозі
не розлучається з поклажним возом.
Хай і є пишні видовища —
він перебуває осторонь, безжурний.
Як же владар десяти тисяч колісниць
власним тілом легковажить світом?
Легковажність — і втратиш корінь,
поривність — і втратиш володаря.
спокій — володар поривності.
Тому мудрець цілий день у дорозі
не розлучається з поклажним возом.
Хай і є пишні видовища —
він перебуває осторонь, безжурний.
Як же владар десяти тисяч колісниць
власним тілом легковажить світом?
Легковажність — і втратиш корінь,
поривність — і втратиш володаря.
重為輕根，靜為躁君。是以聖人終日行不離輜重。雖有榮觀，燕處超然。奈何萬乘之主，而以身輕天下？輕則失本，躁則失君。
Хто добре йде — не лишає колії й слідів.
Хто добре мовить — не лишає хиб і докорів.
Хто добре лічить — не вживає паличок.
Хто добре замикає — без засува й затвора, а не відчиниш.
Хто добре в’яже — без мотузки й пут, а не розв’яжеш.
Тому мудрець постійно добре рятує людей —
і тому нема покинутих людей;
постійно добре рятує речі —
і тому нема покинутих речей.
Це зветься переданою ясністю.
Тож добра людина — учитель недоброї,
а недобра людина — набуток доброї.
Хто не цінує свого вчителя,
хто не любить свого набутку,
хай і мудрий — глибоко заблукає.
Це зветься сокровенною таїною.
Хто добре мовить — не лишає хиб і докорів.
Хто добре лічить — не вживає паличок.
Хто добре замикає — без засува й затвора, а не відчиниш.
Хто добре в’яже — без мотузки й пут, а не розв’яжеш.
Тому мудрець постійно добре рятує людей —
і тому нема покинутих людей;
постійно добре рятує речі —
і тому нема покинутих речей.
Це зветься переданою ясністю.
Тож добра людина — учитель недоброї,
а недобра людина — набуток доброї.
Хто не цінує свого вчителя,
хто не любить свого набутку,
хай і мудрий — глибоко заблукає.
Це зветься сокровенною таїною.
善行無轍跡，善言無瑕讁；善數不用籌策；善閉無關楗而不可開，善結無繩約而不可解。是以聖人常善救人，故無棄人；常善救物，故無棄物，是謂襲明。故善人者，不善人之師；不善人者，善人之資。不貴其師，不愛其資，雖智大迷，是謂要妙。
Знай своє чоловіче, тримай своє жіноче —
стань потоком для світу.
Ставши потоком для світу,
стала сила тебе не покине,
і ти повернешся до немовляти.
Знай своє біле, тримай своє чорне —
стань взірцем для світу.
Ставши взірцем для світу,
стала сила тебе не зрадить,
і ти повернешся до безмежжя.
Знай свою славу, тримай свою ганьбу —
стань долиною для світу.
Ставши долиною для світу,
стала сила буде повна,
і ти повернешся до необробленої колоди.
Розколеться колода — стане начинням;
мудрець уживає її — і стає старшим над урядниками.
Тож велике врядування не розтинає.
стань потоком для світу.
Ставши потоком для світу,
стала сила тебе не покине,
і ти повернешся до немовляти.
Знай своє біле, тримай своє чорне —
стань взірцем для світу.
Ставши взірцем для світу,
стала сила тебе не зрадить,
і ти повернешся до безмежжя.
Знай свою славу, тримай свою ганьбу —
стань долиною для світу.
Ставши долиною для світу,
стала сила буде повна,
і ти повернешся до необробленої колоди.
Розколеться колода — стане начинням;
мудрець уживає її — і стає старшим над урядниками.
Тож велике врядування не розтинає.
知其雄，守其雌，為天下谿。為天下谿，常德不離，復歸於嬰兒。知其白，守其黑，為天下式。為天下式，常德不忒，復歸於無極。知其榮，守其辱，為天下谷，常德乃足，復歸於樸。樸散則為器，聖人用之，則為官長，故大制不割。
Хто хоче взяти світ і чинити з ним, —
я бачу, що йому не вдасться.
Світ — священне начиння,
з ним не можна чинити:
хто чинить — той губить,
хто хапає — той втрачає.
Тож речі: одні йдуть — інші вслід,
одні дмуть тепло — інші холодом,
одні дужі — інші кволі,
одні здіймаються — інші занепадають.
Тому мудрець цурається надмірного,
цурається розкоші,
цурається пишноти.
я бачу, що йому не вдасться.
Світ — священне начиння,
з ним не можна чинити:
хто чинить — той губить,
хто хапає — той втрачає.
Тож речі: одні йдуть — інші вслід,
одні дмуть тепло — інші холодом,
одні дужі — інші кволі,
одні здіймаються — інші занепадають.
Тому мудрець цурається надмірного,
цурається розкоші,
цурається пишноти.
將欲取天下而為之，吾見其不得已。天下神器，不可為也，為者敗之，執者失之。故物或行或隨，或歔或吹。或強或羸，或挫或隳。是以聖人去甚，去奢，去泰。
Хто Дао помічає володареві людей,
не силує світ зброєю.
Така справа охоче вертається назад:
де стояло військо — там росте терня;
за великою раттю
неодмінно йдуть лихі роки.
Хто добрий — доводить до плоду й на тому спиняється,
не сміє з того брати силу.
Плід — та без пихи,
плід — та без хвальби,
плід — та без гордині,
плід — бо не було іншого виходу,
плід — та без силування.
Річ у розквіті сил старіє;
це зветься не-Дао,
а не-Дао рано кінчається.
не силує світ зброєю.
Така справа охоче вертається назад:
де стояло військо — там росте терня;
за великою раттю
неодмінно йдуть лихі роки.
Хто добрий — доводить до плоду й на тому спиняється,
не сміє з того брати силу.
Плід — та без пихи,
плід — та без хвальби,
плід — та без гордині,
плід — бо не було іншого виходу,
плід — та без силування.
Річ у розквіті сил старіє;
це зветься не-Дао,
а не-Дао рано кінчається.
以道佐人主者，不以兵強天下。其事好還。師之所處，荊棘生焉。大軍之後，必有凶年。善有果而已，不敢以取強。果而勿矜，果而勿伐，果而勿驕。果而不得已，果而勿強。物壯則老，是謂不道，不道早已。
Добірна зброя —
начиння лиховісне,
речам воно буває осоружне,
тому той, хто має Дао, при ньому не осідає.
Шляхетний муж на дозвіллі цінує лівий бік,
а вживаючи зброю — цінує правий.
Зброя — начиння лиховісне,
не начиння шляхетного мужа;
лише коли нема іншого виходу, її вживають,
і спокій та стриманість — понад усе.
Здолавши — не милуйся,
бо милуватися цим —
означає тішитися з убивства людей.
А хто тішиться з убивства людей,
той не досягне мети у світі.
На щасливій справі шанують лівий бік,
на лиховісній — правий.
Молодший воєвода стоїть ліворуч,
старший воєвода стоїть праворуч —
кажу: за похоронним обрядом їх ставлять.
Убитих людей безліч —
оплакуй їх у скорботі й сльозах;
здобувши перемогу —
справляй її за похоронним обрядом.
начиння лиховісне,
речам воно буває осоружне,
тому той, хто має Дао, при ньому не осідає.
Шляхетний муж на дозвіллі цінує лівий бік,
а вживаючи зброю — цінує правий.
Зброя — начиння лиховісне,
не начиння шляхетного мужа;
лише коли нема іншого виходу, її вживають,
і спокій та стриманість — понад усе.
Здолавши — не милуйся,
бо милуватися цим —
означає тішитися з убивства людей.
А хто тішиться з убивства людей,
той не досягне мети у світі.
На щасливій справі шанують лівий бік,
на лиховісній — правий.
Молодший воєвода стоїть ліворуч,
старший воєвода стоїть праворуч —
кажу: за похоронним обрядом їх ставлять.
Убитих людей безліч —
оплакуй їх у скорботі й сльозах;
здобувши перемогу —
справляй її за похоронним обрядом.
夫佳兵者，不祥之器，物或惡之，故有道者不處。君子居則貴左，用兵則貴右。兵者不祥之器，非君子之器，不得已而用之，恬淡為上。勝而不美，而美之者，是樂殺人。夫樂殺人者，則不可以得志於天下矣。吉事尚左，凶事尚右。偏將軍居左，上將軍居右，言以喪禮處之。殺人之眾，以哀悲泣之，戰勝，以喪禮處之。
Дао постійно безіменне.
Необроблена колода хоч і мала,
а ніхто в світі не здатен її підкорити.
Якби князі й володарі вміли її берегти,
десять тисяч речей самі скорилися б.
Небо й земля сходяться —
і зронюють солодку росу;
народ ніхто не велить —
а він сам вирівнюється.
Почав ся уряд — постали й імена;
а коли вже є імена,
то слід і знати, де спинитися;
знати, де спинитися, — щоб не було біди.
Дао у світі —
наче потоки й долини супроти рік і морів.
Необроблена колода хоч і мала,
а ніхто в світі не здатен її підкорити.
Якби князі й володарі вміли її берегти,
десять тисяч речей самі скорилися б.
Небо й земля сходяться —
і зронюють солодку росу;
народ ніхто не велить —
а він сам вирівнюється.
Почав ся уряд — постали й імена;
а коли вже є імена,
то слід і знати, де спинитися;
знати, де спинитися, — щоб не було біди.
Дао у світі —
наче потоки й долини супроти рік і морів.
道常無名，樸雖小，天下莫能臣也。侯王若能守之，萬物將自賓。天地相合，以降甘露，民莫之令而自均。始制有名，名亦既有，夫亦將知止，知止所以不殆。譬道之在天下，猶川谷之於江海。
Хто знає людей — кмітливий;
хто знає себе — ясний.
Хто долає людей — має силу;
хто долає себе — дужий.
Хто знає досить — багатий.
Хто силоміць чинить — має волю.
Хто не втрачає свого місця — тривкий.
Хто вмирає, та не гине, — довговічний.
хто знає себе — ясний.
Хто долає людей — має силу;
хто долає себе — дужий.
Хто знає досить — багатий.
Хто силоміць чинить — має волю.
Хто не втрачає свого місця — тривкий.
Хто вмирає, та не гине, — довговічний.
知人者智，自知者明。勝人者有力，自勝者強。知足者富。強行者有志。不失其所者久。死而不亡者壽。
Велике Дао розлите —
воно й ліворуч, і праворуч.
Десять тисяч речей спираються на нього, щоб жити, — і воно їх не відрікає,
звершує заслугу — та не називає її своєю.
Одягає й живить десять тисяч речей — та не владарює над ними;
постійно без бажання — його можна назвати малим.
Десять тисяч речей вертають до нього — та воно не владарює;
його можна назвати великим.
І саме тому, що воно ніколи не має себе за велике,
воно й здатне звершити своє велике.
воно й ліворуч, і праворуч.
Десять тисяч речей спираються на нього, щоб жити, — і воно їх не відрікає,
звершує заслугу — та не називає її своєю.
Одягає й живить десять тисяч речей — та не владарює над ними;
постійно без бажання — його можна назвати малим.
Десять тисяч речей вертають до нього — та воно не владарює;
його можна назвати великим.
І саме тому, що воно ніколи не має себе за велике,
воно й здатне звершити своє велике.
大道氾兮，其可左右。萬物恃之而生而不辭，功成不名有。衣養萬物而不為主，常無欲，可名於小；萬物歸焉而不為主，可名為大。以其終不自為大，故能成其大。
Тримай великий образ —
і світ рушить до тебе.
Рушить — і без шкоди,
у мирі, спокої, злагоді.
На музику й наїдки
подорожній спиняється.
А Дао вимовлене вустами —
прісне, без смаку;
дивишся — і не набачишся,
слухаєш — і не наслухаєшся,
а вживаєш — і не вичерпаєш.
і світ рушить до тебе.
Рушить — і без шкоди,
у мирі, спокої, злагоді.
На музику й наїдки
подорожній спиняється.
А Дао вимовлене вустами —
прісне, без смаку;
дивишся — і не набачишся,
слухаєш — і не наслухаєшся,
а вживаєш — і не вичерпаєш.
執大象，天下往。往而不害，安平太。樂與餌，過客止。道之出口，淡乎其無味，視之不足見，聽之不足聞，用之不足既。
Хочеш щось стулити —
неодмінно спершу розтягни.
Хочеш щось послабити —
неодмінно спершу зміцни.
Хочеш щось повалити —
неодмінно спершу піднеси.
Хочеш щось відібрати —
неодмінно спершу дай.
Це зветься потаємною ясністю.
М’яке й кволе долає тверде й дуже.
Рибі не можна виходити з глибини,
гострого начиння держави не можна показувати людям.
неодмінно спершу розтягни.
Хочеш щось послабити —
неодмінно спершу зміцни.
Хочеш щось повалити —
неодмінно спершу піднеси.
Хочеш щось відібрати —
неодмінно спершу дай.
Це зветься потаємною ясністю.
М’яке й кволе долає тверде й дуже.
Рибі не можна виходити з глибини,
гострого начиння держави не можна показувати людям.
將欲歙之，必固張之；將欲弱之，必固強之；將欲廢之，必固興之；將欲奪之，必固與之。是謂微明。柔弱勝剛強。魚不可脫於淵，國之利器不可以示人。
Дао постійно недіюче — а немає нічого, чого б воно не звершило.
Якби князі й володарі вміли його берегти,
десять тисяч речей самі перетворювалися б.
Перетворюючись, забажали б діяти —
а я приборкав би їх безіменною необробленою колодою.
Безіменна необроблена колода —
і теж не буде бажань.
Без бажань — то спокій,
і світ сам вирівняється.
Якби князі й володарі вміли його берегти,
десять тисяч речей самі перетворювалися б.
Перетворюючись, забажали б діяти —
а я приборкав би їх безіменною необробленою колодою.
Безіменна необроблена колода —
і теж не буде бажань.
Без бажань — то спокій,
і світ сам вирівняється.
道常無為而無不為。侯王若能守之，萬物將自化。化而欲作，吾將鎮之以無名之樸。無名之樸，夫亦將無欲。不欲以靜，天下將自定。
Вища сила не має себе за силу — і тому має силу.
Нижча сила не втрачає сили з ока — і тому не має сили.
Вища сила недіюча — і не має задля чого діяти.
Нижча сила діє — і має задля чого діяти.
Вища гуманність діє — і не має задля чого діяти.
Вища справедливість діє — і має задля чого діяти.
Вища обрядовість діє — а коли ніхто не відповідає,
то закочує рукав і тягне силоміць.
Тож утративши Дао, доходять до сили;
утративши силу — до гуманності;
утративши гуманність — до справедливості;
утративши справедливість — до обрядовості.
А обрядовість — то витончення вірності й щирості,
і початок безладу.
Хто знає наперед — той квіт Дао
і початок глупоти.
Тому справжній муж перебуває в товщі, а не в тонині;
перебуває в плоді, а не в квіті.
Тож відкидає одне, а бере друге.
Нижча сила не втрачає сили з ока — і тому не має сили.
Вища сила недіюча — і не має задля чого діяти.
Нижча сила діє — і має задля чого діяти.
Вища гуманність діє — і не має задля чого діяти.
Вища справедливість діє — і має задля чого діяти.
Вища обрядовість діє — а коли ніхто не відповідає,
то закочує рукав і тягне силоміць.
Тож утративши Дао, доходять до сили;
утративши силу — до гуманності;
утративши гуманність — до справедливості;
утративши справедливість — до обрядовості.
А обрядовість — то витончення вірності й щирості,
і початок безладу.
Хто знає наперед — той квіт Дао
і початок глупоти.
Тому справжній муж перебуває в товщі, а не в тонині;
перебуває в плоді, а не в квіті.
Тож відкидає одне, а бере друге.
上德不德，是以有德；下德不失德，是以無德。上德無為而無以為，下德為之而有以為。上仁為之而無以為，上義為之而有以為。上禮為之而莫之應，則攘臂而扔之。故失道而後德，失德而後仁，失仁而後義，失義而後禮。夫禮者，忠信之薄，而亂之首。前識者，道之華，而愚之始。是以大丈夫處其厚，不居其薄；處其實，不居其華。故去彼取此。
Ті, хто з давнини здобув Єдине:
небо здобуло Єдине — і стало чистим;
земля здобула Єдине — і стала спокійною;
духи здобули Єдине — і стали дійовими;
долина здобула Єдине — і стала повною;
десять тисяч речей здобули Єдине — і стали живими;
князі й володарі здобули Єдине — і стали опорою світу.
Ось до чого воно доводить:
не мати неба чим бути чистим — і, певно, розколеться;
не мати землі чим бути спокійною — і, певно, здригнеться;
не мати духам чим бути дійовими — і, певно, згаснуть;
не мати долині чим бути повною — і, певно, вичерпається;
не мати десяти тисячам речей чим жити — і, певно, вигинуть;
не мати князям і володарям чим бути знатними й високими — і, певно, спіткнуться.
Тож знатне має за корінь низьке,
високе має за підмурок долішнє.
Тому князі й володарі звуть себе
сиротою, вдівцем, недостойним.
Хіба ж це не значить мати за корінь низьке? Хіба ні?
Тож найвища честь — то бути без честі.
Не бажай бути дзвінким, наче нефрит,
цупким, наче каміння.
небо здобуло Єдине — і стало чистим;
земля здобула Єдине — і стала спокійною;
духи здобули Єдине — і стали дійовими;
долина здобула Єдине — і стала повною;
десять тисяч речей здобули Єдине — і стали живими;
князі й володарі здобули Єдине — і стали опорою світу.
Ось до чого воно доводить:
не мати неба чим бути чистим — і, певно, розколеться;
не мати землі чим бути спокійною — і, певно, здригнеться;
не мати духам чим бути дійовими — і, певно, згаснуть;
не мати долині чим бути повною — і, певно, вичерпається;
не мати десяти тисячам речей чим жити — і, певно, вигинуть;
не мати князям і володарям чим бути знатними й високими — і, певно, спіткнуться.
Тож знатне має за корінь низьке,
високе має за підмурок долішнє.
Тому князі й володарі звуть себе
сиротою, вдівцем, недостойним.
Хіба ж це не значить мати за корінь низьке? Хіба ні?
Тож найвища честь — то бути без честі.
Не бажай бути дзвінким, наче нефрит,
цупким, наче каміння.
昔之得一者，天得一以清，地得一以寧，神得一以靈，谷得一以盈，萬物得一以生，侯王得一以為天下貞。其致之，天無以清將恐裂，地無以寧將恐發，神無以靈將恐歇，谷無以盈將恐竭，萬物無以生將恐滅，侯王無以貴高將恐蹶。故貴以賤為本，高以下為基。是以侯王自稱孤﹑寡﹑不穀。此非以賤為本邪？非乎？故致數輿無輿，不欲琭琭如玉，珞珞如石。
Поворот — то рух Дао,
кволість — то вжиток Дао.
Десять тисяч речей світу народжуються з наявного,
а наявне народжується з відсутнього.
кволість — то вжиток Дао.
Десять тисяч речей світу народжуються з наявного,
а наявне народжується з відсутнього.
反者道之動，弱者道之用。天下萬物生於有，有生於無。
Вищий муж, почувши про Дао, старанно його чинить.
Середній муж, почувши про Дао, то держить його, то губить.
Нижчий муж, почувши про Дао, гучно з нього регоче.
Не реготали б — то й не годилося б за Дао.
Тому й є усталене слово:
ясне Дао — наче тьмяне,
поступливе Дао — наче задкує,
рівне Дао — наче горбкувате.
Вища сила — наче долина,
велика білість — наче ганьба,
широка сила — наче недостатня,
міцна сила — наче недбала,
щира правда — наче мінлива.
Велике квадратне — без кутів,
велике начиння — доспіває пізно,
великий звук — рідкий на голос,
великий образ — без обрису.
Дао приховане й безіменне —
і саме воно, Дао, добре дає в позику й звершує.
Середній муж, почувши про Дао, то держить його, то губить.
Нижчий муж, почувши про Дао, гучно з нього регоче.
Не реготали б — то й не годилося б за Дао.
Тому й є усталене слово:
ясне Дао — наче тьмяне,
поступливе Дао — наче задкує,
рівне Дао — наче горбкувате.
Вища сила — наче долина,
велика білість — наче ганьба,
широка сила — наче недостатня,
міцна сила — наче недбала,
щира правда — наче мінлива.
Велике квадратне — без кутів,
велике начиння — доспіває пізно,
великий звук — рідкий на голос,
великий образ — без обрису.
Дао приховане й безіменне —
і саме воно, Дао, добре дає в позику й звершує.
上士聞道，勤而行之；中士聞道，若存若亡；下士聞道，大笑之。不笑不足以為道。故建言有之﹕明道若昧，進道若退，夷道若纇，上德若谷，大白若辱，廣德若不足，建德若偷，質真若渝，大方無隅，大器晚成，大音希聲，大象無形，道隱無名。夫唯道，善貸且成。
Дао народжує Одне,
Одне народжує Двоє,
Двоє народжує Троє,
Троє народжує десять тисяч речей.
Десять тисяч речей несуть на спині тьму, а в обіймах — світло,
і в порожньому диханні знаходять злагоду.
Того, що людям осоружне, —
лиш сирота, вдівець, недостойний, —
а володарі й князі тим себе й називають.
Тож речі: одну применшуєш — і вона прибуває,
одну примножуєш — і вона убуває.
Чого навчають люди — того й я навчаю:
«Хто дужий і буйний, не помре своєю смертю».
Я візьму це за праотця науки.
Одне народжує Двоє,
Двоє народжує Троє,
Троє народжує десять тисяч речей.
Десять тисяч речей несуть на спині тьму, а в обіймах — світло,
і в порожньому диханні знаходять злагоду.
Того, що людям осоружне, —
лиш сирота, вдівець, недостойний, —
а володарі й князі тим себе й називають.
Тож речі: одну применшуєш — і вона прибуває,
одну примножуєш — і вона убуває.
Чого навчають люди — того й я навчаю:
«Хто дужий і буйний, не помре своєю смертю».
Я візьму це за праотця науки.
道生一，一生二，二生三，三生萬物。萬物負陰而抱陽，沖氣以為和。人之所惡，唯孤﹑寡﹑不穀，而王公以為稱。故物或損之而益，或益之而損。人之所教，我亦教之。強梁者不得其死，吾將以為教父。
Найм’якше у світі
поганяє найтвердішим у світі.
Безтілесне входить у безщілинне —
ось звідки я знаю користь недіяння.
Научання без слів,
користь недіяння —
мало хто в світі до цього доходить.
поганяє найтвердішим у світі.
Безтілесне входить у безщілинне —
ось звідки я знаю користь недіяння.
Научання без слів,
користь недіяння —
мало хто в світі до цього доходить.
天下之至柔，馳騁天下之至堅。無有入無間，吾是以知無為之有益。不言之教，無為之益，天下希及之。
Ім’я чи тіло — що ближче?
Тіло чи маєток — що дорожче?
Здобути чи втратити — що більша хвороба?
Тож надмірна любов неодмінно веде до великих витрат,
рясні скарби — до тяжких утрат.
Хто знає досить — не зазнає ганьби;
хто знає, де спинитися, — не зазнає біди
і може бути тривким.
Тіло чи маєток — що дорожче?
Здобути чи втратити — що більша хвороба?
Тож надмірна любов неодмінно веде до великих витрат,
рясні скарби — до тяжких утрат.
Хто знає досить — не зазнає ганьби;
хто знає, де спинитися, — не зазнає біди
і може бути тривким.
名與身孰親？身與貨孰多？得與亡孰病？是故甚愛必大費，多藏必厚亡，知足不辱，知止不殆，可以長久。
Велике звершене — наче збите,
а вжиток його не зношується.
Велика повнота — наче порожня,
а вжиток її не вичерпується.
Велика прямота — наче зігнута,
велика вправність — наче незграбна,
велике красномовство — наче недорікувате.
Рух долає холод,
спокій долає спеку.
Ясність і спокій — правда для світу.
а вжиток його не зношується.
Велика повнота — наче порожня,
а вжиток її не вичерпується.
Велика прямота — наче зігнута,
велика вправність — наче незграбна,
велике красномовство — наче недорікувате.
Рух долає холод,
спокій долає спеку.
Ясність і спокій — правда для світу.
大成若缺，其用不弊。大盈若沖，其用不窮。大直若屈，其用不居。大巧若拙，其用不輟。大辯若訥，其用不差。躁勝寒，靜勝熱。清靜為天下正。
Коли у світі є Дао,
коней з ристалища завертають угноювати поле.
Коли у світі нема Дао,
бойові коні плодяться на околиці.
Немає біди більшої, ніж не знати досить;
немає провини більшої, ніж жадоба здобувати.
Тож досить того, що знаєш досить, —
ось стала достатність.
коней з ристалища завертають угноювати поле.
Коли у світі нема Дао,
бойові коні плодяться на околиці.
Немає біди більшої, ніж не знати досить;
немає провини більшої, ніж жадоба здобувати.
Тож досить того, що знаєш досить, —
ось стала достатність.
天下有道，卻走馬以糞。天下無道，戎馬生於郊。禍莫大於不知足；咎莫大於欲得。故知足之足，常足矣。
Не виходячи за поріг, знаєш світ.
Не заглядаючи у вікно, бачиш Шлях неба.
Що далі виходиш —
то менше знаєш.
Тому мудрець не ходить — а знає,
не бачить — а називає,
не діє — а звершує.
Не заглядаючи у вікно, бачиш Шлях неба.
Що далі виходиш —
то менше знаєш.
Тому мудрець не ходить — а знає,
не бачить — а називає,
не діє — а звершує.
不出戶，知天下；不闚牖，見天道。其出彌遠，其知彌少。是以聖人不行而知，不見而名，不為而成。
Хто чинить науку — щодня прибуває;
хто чинить Дао — щодня убуває.
Убуває й ще убуває —
аж до недіяння.
Недіє — а немає нічого, чого б не звершив.
Здобути світ — то завжди без справ;
а коли доходить до справ,
то вже й не досить, щоб здобути світ.
хто чинить Дао — щодня убуває.
Убуває й ще убуває —
аж до недіяння.
Недіє — а немає нічого, чого б не звершив.
Здобути світ — то завжди без справ;
а коли доходить до справ,
то вже й не досить, щоб здобути світ.
為學日益，為道日損。損之又損，以至於無為。無為而無不為。取天下常以無事，及其有事，不足以取天下。
Мудрець не має сталого серця,
а серцем сотні родин чинить своє серце.
До доброго я добрий;
до недоброго я теж добрий —
ось сила добра.
Щирому я вірю;
нещирому я теж вірю —
ось сила щирості.
Мудрець у світі стишується
і задля світу змішує своє серце.
Сто родин звертають до нього вуха й очі,
а мудрець ставиться до всіх, наче до дітей.
а серцем сотні родин чинить своє серце.
До доброго я добрий;
до недоброго я теж добрий —
ось сила добра.
Щирому я вірю;
нещирому я теж вірю —
ось сила щирості.
Мудрець у світі стишується
і задля світу змішує своє серце.
Сто родин звертають до нього вуха й очі,
а мудрець ставиться до всіх, наче до дітей.
聖人無常心，以百姓心為心。善者，吾善之；不善者，吾亦善之，德善。信者，吾信之；不信者，吾亦信之，德信。聖人在天下歙歙，為天下渾其心，百姓皆注其耳目，聖人皆孩之。
Вийти в життя — то ввійти в смерть.
Супутників життя — троє з десяти;
супутників смерті — троє з десяти;
а тих, хто живе, та рухом сам себе жене на місце смерті, —
теж троє з десяти.
Чому ж це так? Бо надто дбають про життя.
Кажуть, хто добре плекає життя,
суходолом іде — не спіткає носорога чи тигра,
у бій вступає — не одягає обладунку й зброї:
носорогові нема куди встромити рога,
тигрові нема куди пустити пазурі,
зброї нема куди прикласти вістря.
Чому ж це так? Бо в ньому немає місця для смерті.
Супутників життя — троє з десяти;
супутників смерті — троє з десяти;
а тих, хто живе, та рухом сам себе жене на місце смерті, —
теж троє з десяти.
Чому ж це так? Бо надто дбають про життя.
Кажуть, хто добре плекає життя,
суходолом іде — не спіткає носорога чи тигра,
у бій вступає — не одягає обладунку й зброї:
носорогові нема куди встромити рога,
тигрові нема куди пустити пазурі,
зброї нема куди прикласти вістря.
Чому ж це так? Бо в ньому немає місця для смерті.
出生入死。生之徒，十有三；死之徒，十有三；人之生，動之死地，亦十有三。夫何故？以其生生之厚。蓋聞善攝生者，陸行不遇兕虎，入軍不被甲兵；兕無所投其角，虎無所措其爪，兵無所容其刃。夫何故？以其無死地。
Дао народжує їх,
сила викохує їх,
речі надають їм тіла,
обставини звершують їх.
Тому серед десяти тисяч речей нема жодної,
що не шанувала б Дао й не цінувала б силу.
Шана до Дао, ціна сили —
ніхто їх не велить, а завжди воно само собою.
Тож Дао народжує їх,
сила викохує їх:
зрощує їх, годує їх,
дає їм зростання й зрілість,
кормить їх і криє їх.
Народжує — та не привласнює,
діє — та не спирається,
зрощує — та не владарює.
Це зветься темна сила.
сила викохує їх,
речі надають їм тіла,
обставини звершують їх.
Тому серед десяти тисяч речей нема жодної,
що не шанувала б Дао й не цінувала б силу.
Шана до Дао, ціна сили —
ніхто їх не велить, а завжди воно само собою.
Тож Дао народжує їх,
сила викохує їх:
зрощує їх, годує їх,
дає їм зростання й зрілість,
кормить їх і криє їх.
Народжує — та не привласнює,
діє — та не спирається,
зрощує — та не владарює.
Це зветься темна сила.
道生之，德畜之，物形之，勢成之。是以萬物莫不尊道而貴德。道之尊，德之貴，夫莫之命而常自然。故道生之，德畜之。長之育之，亭之毒之，蓋之覆之。生而不有，為而不恃，長而不宰。是謂玄德。
Світ має початок,
що є матір’ю світу.
Здобувши матір,
пізнаєш її дитя;
пізнавши дитя,
знову тримайся матері —
і до скону тіла без загину.
Затули отвори,
замкни брами —
і до кінця віку не знеможешся.
Розтули отвори,
множ справи —
і до кінця віку не буде рятунку.
Бачити мале зветься ясністю,
триматися м’якого зветься силою.
Уживай його сяйво,
знову вертай до його ясності,
не лишай тілу лиха —
ось що зветься навикати до сталого.
що є матір’ю світу.
Здобувши матір,
пізнаєш її дитя;
пізнавши дитя,
знову тримайся матері —
і до скону тіла без загину.
Затули отвори,
замкни брами —
і до кінця віку не знеможешся.
Розтули отвори,
множ справи —
і до кінця віку не буде рятунку.
Бачити мале зветься ясністю,
триматися м’якого зветься силою.
Уживай його сяйво,
знову вертай до його ясності,
не лишай тілу лиха —
ось що зветься навикати до сталого.
天下有始，以為天下母。既得其母，以知其子，既知其子，復守其母，沒身不殆。塞其兌，閉其門，終身不勤。開其兌，濟其事，終身不救。見小曰明，守柔曰強。用其光，復歸其明，無遺身殃，是為習常。
Якби я мав бодай крихту знання,
щоб іти великим Шляхом,
я боявся б лише збочення.
Великий Шлях цілком рівний,
а народ любить стежки.
Двір геть занедбаний,
поля геть здичавіли,
комори геть порожні,
а вбрані в барвисті шати,
підперезані гострими мечами,
пересичені їжею й питтям,
маєтку та статків через край —
це зветься розбоєм і чванством.
Не Дао воно, ай!
щоб іти великим Шляхом,
я боявся б лише збочення.
Великий Шлях цілком рівний,
а народ любить стежки.
Двір геть занедбаний,
поля геть здичавіли,
комори геть порожні,
а вбрані в барвисті шати,
підперезані гострими мечами,
пересичені їжею й питтям,
маєтку та статків через край —
це зветься розбоєм і чванством.
Не Дао воно, ай!
使我介然有知，行於大道，唯施是畏。大道甚夷，而民好徑。朝甚除，田甚蕪，倉甚虛；服文綵，帶利劍，厭飲食，財貨有餘；是為盜夸。非道也哉！
Хто добре зводить — того не висмикнеш,
хто добре обіймає — той не вислизне;
сини й онуки жертвами не переведуться.
Плекай його в собі —
і сила твоя стане справжньою;
плекай його в родині —
і сила стане надлишною;
плекай його в громаді —
і сила стане тривкою;
плекай його в державі —
і сила стане рясною;
плекай його у світі —
і сила стане всеосяжною.
Тож за тілом оглядай тіло,
за родиною оглядай родину,
за громадою оглядай громаду,
за державою оглядай державу,
за світом оглядай світ.
Звідки я знаю, що світ такий?
Ось звідси.
хто добре обіймає — той не вислизне;
сини й онуки жертвами не переведуться.
Плекай його в собі —
і сила твоя стане справжньою;
плекай його в родині —
і сила стане надлишною;
плекай його в громаді —
і сила стане тривкою;
плекай його в державі —
і сила стане рясною;
плекай його у світі —
і сила стане всеосяжною.
Тож за тілом оглядай тіло,
за родиною оглядай родину,
за громадою оглядай громаду,
за державою оглядай державу,
за світом оглядай світ.
Звідки я знаю, що світ такий?
Ось звідси.
善建者不拔，善抱者不脫，子孫以祭祀不輟。修之於身，其德乃真；修之於家，其德乃餘；修之於鄉，其德乃長；修之於國，其德乃豐；修之於天下，其德乃普。故以身觀身，以家觀家，以鄉觀鄉，以國觀國，以天下觀天下。吾何以知天下然哉？以此。
Хто густо містить у собі силу,
подібний до червоного немовляти.
Отруйні комахи й гадюки його не жалять,
хижі звірі не хапають,
хижі птахи не б’ють кігтями.
Кістки в нього кволі, жили м’які —
а хват міцний.
Ще не знає з’єднання чоловічого й жіночого —
а член його встає:
це верх сімені.
Цілий день кричить — і не хрипне:
це верх злагоди.
Знати злагоду зветься сталим,
знати сталь зветься ясністю.
Прибуток життя зветься лихим знаком,
серце, що поганяє диханням, зветься силуванням.
Річ у розквіті сил старіє;
це зветься не-Дао,
а не-Дао рано кінчається.
подібний до червоного немовляти.
Отруйні комахи й гадюки його не жалять,
хижі звірі не хапають,
хижі птахи не б’ють кігтями.
Кістки в нього кволі, жили м’які —
а хват міцний.
Ще не знає з’єднання чоловічого й жіночого —
а член його встає:
це верх сімені.
Цілий день кричить — і не хрипне:
це верх злагоди.
Знати злагоду зветься сталим,
знати сталь зветься ясністю.
Прибуток життя зветься лихим знаком,
серце, що поганяє диханням, зветься силуванням.
Річ у розквіті сил старіє;
це зветься не-Дао,
а не-Дао рано кінчається.
含德之厚，比於赤子。蜂蠆虺蛇不螫，猛獸不據，攫鳥不搏。骨弱筋柔而握固。未知牝牡之合而全作，精之至也。終日號而不嗄，和之至也。知和曰常，知常曰明。益生曰祥。心使氣曰強。物壯則老，謂之不道，不道早已。
Хто знає — не мовить,
хто мовить — не знає.
Затули отвори,
замкни брами,
притупи гостроту,
розв’яжи плутанину,
пом’якши сяйво,
зрівняйся з пилом:
це зветься темною тотожністю.
Тож його не можна ні наблизити,
ні віддалити;
не можна ні прибрати до зиску,
ні пошкодити;
не можна ні звеличити,
ні принизити.
І тому він — найцінніший у світі.
хто мовить — не знає.
Затули отвори,
замкни брами,
притупи гостроту,
розв’яжи плутанину,
пом’якши сяйво,
зрівняйся з пилом:
це зветься темною тотожністю.
Тож його не можна ні наблизити,
ні віддалити;
не можна ні прибрати до зиску,
ні пошкодити;
не можна ні звеличити,
ні принизити.
І тому він — найцінніший у світі.
知者不言，言者不知。塞其兌，閉其門，挫其銳，解其分，和其光，同其塵，是謂玄同。故不可得而親，不可得而疏；不可得而利，不可得而害；不可得而貴，不可得而賤。故為天下貴。
Правдою врядуй державою,
хитрощами вживай зброю,
без справ здобувай світ.
Звідки я знаю, що воно так?
Ось звідси.
Що більше в світі заборон і табу —
то бідніший народ.
Що більше в народі гострого начиння —
то в темнішому безладі держава.
Що більше в людях умінь і хитрощів —
то більше постає химерних речей.
Що яскравіші закони й накази —
то більше злодіїв і розбійників.
Тому мудрець каже:
«Я недію — і народ сам перетворюється.
Я люблю спокій — і народ сам вирівнюється.
Я без справ — і народ сам багатіє.
Я без бажань — і народ сам стає простим».
хитрощами вживай зброю,
без справ здобувай світ.
Звідки я знаю, що воно так?
Ось звідси.
Що більше в світі заборон і табу —
то бідніший народ.
Що більше в народі гострого начиння —
то в темнішому безладі держава.
Що більше в людях умінь і хитрощів —
то більше постає химерних речей.
Що яскравіші закони й накази —
то більше злодіїв і розбійників.
Тому мудрець каже:
«Я недію — і народ сам перетворюється.
Я люблю спокій — і народ сам вирівнюється.
Я без справ — і народ сам багатіє.
Я без бажань — і народ сам стає простим».
以正治國，以奇用兵，以無事取天下。吾何以知其然哉？以此。天下多忌諱，而民彌貧；民多利器，國家滋昬；人多伎巧，奇物滋起；法令滋彰，盜賊多有。故聖人云﹕「我無為而民自化，我好靜而民自正，我無事而民自富，我無欲而民自樸。」
Де уряд тьмяний-невиразний —
там народ щирий-щирий.
Де уряд прозорий-прискіпливий —
там народ ущерблений-ущерблений.
Біда! — на ній опирається щастя.
Щастя! — у ньому чаїться біда.
Хто знає, де їм край?
У них немає сталої правди:
правда знову стає хитрощами,
добро знову стає химерою.
Людське блукання —
воно триває вже віддавна.
Тому мудрець квадратний — та не крає,
гострий — та не ранить,
прямий — та не свавільний,
осяйний — та не сліпить.
там народ щирий-щирий.
Де уряд прозорий-прискіпливий —
там народ ущерблений-ущерблений.
Біда! — на ній опирається щастя.
Щастя! — у ньому чаїться біда.
Хто знає, де їм край?
У них немає сталої правди:
правда знову стає хитрощами,
добро знову стає химерою.
Людське блукання —
воно триває вже віддавна.
Тому мудрець квадратний — та не крає,
гострий — та не ранить,
прямий — та не свавільний,
осяйний — та не сліпить.
其政悶悶，其民淳淳；其政察察，其民缺缺。禍兮福之所倚，福兮禍之所伏。孰知其極？其無正。正復為奇，善復為妖。人之迷，其日固久。是以聖人方而不割，廉而不劌，直而不肆，光而不燿。
Урядувати людьми й служити небу —
нема нічого кращого за ощадність.
І саме через ощадність
рано скоряєшся Дао;
рано скоритися зветься примножувати силу;
хто примножує силу, тому нема нездоланного;
кому нема нездоланного — тому й меж ніхто не знає;
а кому меж ніхто не знає — той може держати державу.
Хто має матір держави —
той може бути тривким;
це зветься глибоким коренем, міцним підземним пагонцем,
Шляхом довгого життя й довгого зору.
нема нічого кращого за ощадність.
І саме через ощадність
рано скоряєшся Дао;
рано скоритися зветься примножувати силу;
хто примножує силу, тому нема нездоланного;
кому нема нездоланного — тому й меж ніхто не знає;
а кому меж ніхто не знає — той може держати державу.
Хто має матір держави —
той може бути тривким;
це зветься глибоким коренем, міцним підземним пагонцем,
Шляхом довгого життя й довгого зору.
治人事天，莫若嗇。夫唯嗇，是謂早服；早服謂之重積德；重積德則無不克，無不克則莫知其極；莫知其極，可以有國；有國之母，可以長久；是謂深根固柢，長生久視之道。
Урядувати великою державою —
наче смажити дрібну рибку.
Коли світом правлять за Дао,
його духи померлих не являють сили;
не те що духи не являють сили —
їхня сила не шкодить людям;
не те що їхня сила не шкодить людям —
і мудрець теж не шкодить людям.
А коли ці двоє одне одному не шкодять,
то сила збігається й вертає до всіх.
наче смажити дрібну рибку.
Коли світом правлять за Дао,
його духи померлих не являють сили;
не те що духи не являють сили —
їхня сила не шкодить людям;
не те що їхня сила не шкодить людям —
і мудрець теж не шкодить людям.
А коли ці двоє одне одному не шкодять,
то сила збігається й вертає до всіх.
治大國，若烹小鮮。以道蒞天下，其鬼不神；非其鬼不神，其神不傷人；非其神不傷人，聖人亦不傷人。夫兩不相傷，故德交歸焉。
Велика держава — то пониззя,
місце сходин світу,
жіноче начало світу.
Жіноче завжди спокоєм долає чоловіче,
спокоєм ставить себе долі.
Тож велика держава, стаючи долі перед малою,
здобуває малу державу;
мала держава, стаючи долі перед великою,
здобуває велику державу.
Тож одна стає долі — і здобуває,
друга стає долі — і теж здобуває.
Велика держава хоче тільки згромадити й вигодувати людей,
мала держава хоче тільки ввійти й послужити людям.
Обидві дістають, чого прагнуть,
а великій личить стати долі.
місце сходин світу,
жіноче начало світу.
Жіноче завжди спокоєм долає чоловіче,
спокоєм ставить себе долі.
Тож велика держава, стаючи долі перед малою,
здобуває малу державу;
мала держава, стаючи долі перед великою,
здобуває велику державу.
Тож одна стає долі — і здобуває,
друга стає долі — і теж здобуває.
Велика держава хоче тільки згромадити й вигодувати людей,
мала держава хоче тільки ввійти й послужити людям.
Обидві дістають, чого прагнуть,
а великій личить стати долі.
大國者下流，天下之交。天下之牝，牝常以靜勝牡，以靜為下。故大國以下小國，則取小國；小國以下大國，則取大國。故或下以取，或下而取。大國不過欲兼畜人，小國不過欲入事人。夫兩者各得其所欲，大者宜為下。
Дао — то потаємне сховище десяти тисяч речей,
скарб доброї людини
і захисток недоброї.
Гарними словами можна сторгувати шану,
достойними вчинками можна піднести людину.
А недобрій людині —
чого ж її відкидати?
Тож коли ставлять сина неба,
настановляють трьох сановників,
хай і виносять поперед четверика коней самоцвітний диск, —
то краще, сидячи, піднести це Дао.
Чому ж із давнини цінували це Дао?
Хіба не казали: хто шукає — здобуде,
а хто провинився — врятується?
Тому воно й найцінніше у світі.
скарб доброї людини
і захисток недоброї.
Гарними словами можна сторгувати шану,
достойними вчинками можна піднести людину.
А недобрій людині —
чого ж її відкидати?
Тож коли ставлять сина неба,
настановляють трьох сановників,
хай і виносять поперед четверика коней самоцвітний диск, —
то краще, сидячи, піднести це Дао.
Чому ж із давнини цінували це Дао?
Хіба не казали: хто шукає — здобуде,
а хто провинився — врятується?
Тому воно й найцінніше у світі.
道者萬物之奧。善人之寶，不善人之所保。美言可以市，尊行可以加人。人之不善，何棄之有？故立天子，置三公，雖有拱璧以先駟馬，不如坐進此道。古之所以貴此道者何？不曰以求得，有罪以免邪？故為天下貴。
Дій недіянням,
справляй безсправжжям,
смакуй безсмаком.
Мале чи велике, багато чи мало —
відплачуй за кривду силою.
Складне обмірковуй, поки воно легке;
велике чини, поки воно дрібне.
Складні справи світу неодмінно постають з легкого,
великі справи світу неодмінно постають з дрібного.
Тому мудрець кінець кінцем не чинить великого —
і тому здатен звершити своє велике.
Хто легко обіцяє — тому мало віри;
хто вважає багато що легким — на того чекає багато складного.
Тому мудрець навіть легке має за складне —
і тому кінець кінцем нема для нього складного.
справляй безсправжжям,
смакуй безсмаком.
Мале чи велике, багато чи мало —
відплачуй за кривду силою.
Складне обмірковуй, поки воно легке;
велике чини, поки воно дрібне.
Складні справи світу неодмінно постають з легкого,
великі справи світу неодмінно постають з дрібного.
Тому мудрець кінець кінцем не чинить великого —
і тому здатен звершити своє велике.
Хто легко обіцяє — тому мало віри;
хто вважає багато що легким — на того чекає багато складного.
Тому мудрець навіть легке має за складне —
і тому кінець кінцем нема для нього складного.
為無為，事無事，味無味。大小多少，報怨以德。圖難於其易，為大於其細；天下難事必作於易，天下大事必作於細。是以聖人終不為大，故能成其大。夫輕諾必寡信，多易必多難。是以聖人猶難之，故終無難矣
Що в спокої — те легко тримати;
що ще без знаку — те легко замислити;
що крихке — те легко розбити;
що дрібне — те легко розвіяти.
Дій із тим, чого ще нема;
лад наводь, поки ще нема безладу.
Дерево в обхват
народжується з волосинки;
терем у дев’ять поверхів
здіймається з насипу землі;
дорога в тисячу лі
починається під ногою.
Хто чинить — той губить,
хто хапає — той втрачає.
Тому мудрець недіє — і тому не губить,
не хапає — і тому не втрачає.
Люди в своїх справах
раз у раз занапащають їх майже під звершення.
Пильнуй кінець, як початок, —
і не буде занапащених справ.
Тому мудрець бажає безбажання
і не цінує важкоздобутих товарів;
навчається безнауки
і вертає до того, що люди проминули;
щоб підпирати те, що само собою таке в десяти тисячах речах,
а сам не сміє діяти.
що ще без знаку — те легко замислити;
що крихке — те легко розбити;
що дрібне — те легко розвіяти.
Дій із тим, чого ще нема;
лад наводь, поки ще нема безладу.
Дерево в обхват
народжується з волосинки;
терем у дев’ять поверхів
здіймається з насипу землі;
дорога в тисячу лі
починається під ногою.
Хто чинить — той губить,
хто хапає — той втрачає.
Тому мудрець недіє — і тому не губить,
не хапає — і тому не втрачає.
Люди в своїх справах
раз у раз занапащають їх майже під звершення.
Пильнуй кінець, як початок, —
і не буде занапащених справ.
Тому мудрець бажає безбажання
і не цінує важкоздобутих товарів;
навчається безнауки
і вертає до того, що люди проминули;
щоб підпирати те, що само собою таке в десяти тисячах речах,
а сам не сміє діяти.
其安易持，其未兆易謀。其脆易泮，其微易散。為之於未有，治之於未亂。合抱之木，生於毫末；九層之臺，起於累土；千里之行，始於足下。為者敗之，執者失之。是以聖人無為故無敗，無執故無失。民之從事，常於幾成而敗之。慎終如始，則無敗事。是以聖人慾不欲，不貴難得之貨；學不學，復眾人之所過。以輔萬物之自然，而不敢為。
Хто в давнину добре чинив за Дао,
не просвіщав ним народ,
а тримав його в простоті.
Народом важко врядувати
через те, що в нього забагато кмітливості.
Тож урядувати державою кмітливістю —
то грабіж державі;
урядувати державою без кмітливості —
то щастя державі.
Знати ці двоє — теж узір.
Постійно знати узір —
ось що зветься темна сила.
Темна сила глибока, ай! далека, ай!
Разом із речами вона повертає назад,
а тоді доходить до великої злагоди.
не просвіщав ним народ,
а тримав його в простоті.
Народом важко врядувати
через те, що в нього забагато кмітливості.
Тож урядувати державою кмітливістю —
то грабіж державі;
урядувати державою без кмітливості —
то щастя державі.
Знати ці двоє — теж узір.
Постійно знати узір —
ось що зветься темна сила.
Темна сила глибока, ай! далека, ай!
Разом із речами вона повертає назад,
а тоді доходить до великої злагоди.
古之善為道者，非以明民，將以愚之。民之難治，以其智多。故以智治國，國之賊，不以智治國，國之福。知此兩者亦稽式。常知稽式，是謂玄德。玄德深矣，遠矣，與物反矣，然後乃至大順。
Ріки й моря тому й здатні бути володарями сотні долин,
що добре стають нижче за них, —
і тому здатні бути володарями сотні долин.
Тож хто хоче бути над народом,
неодмінно словами стає нижче за нього;
хто хоче бути попереду народу,
неодмінно тілом стає позаду.
Тому мудрець перебуває вгорі —
а народ не почувається обтяженим;
перебуває попереду —
а народ не почувається скривдженим.
Тому світ радо його підносить і не пересичується ним.
І саме тому, що він не змагається,
у світі ніхто не здатен з ним змагатися.
що добре стають нижче за них, —
і тому здатні бути володарями сотні долин.
Тож хто хоче бути над народом,
неодмінно словами стає нижче за нього;
хто хоче бути попереду народу,
неодмінно тілом стає позаду.
Тому мудрець перебуває вгорі —
а народ не почувається обтяженим;
перебуває попереду —
а народ не почувається скривдженим.
Тому світ радо його підносить і не пересичується ним.
І саме тому, що він не змагається,
у світі ніхто не здатен з ним змагатися.
江海所以能為百谷王者，以其善下之，故能為百谷王。是以欲上民，必以言下之。欲先民，必以身後之。是以聖人處上而民不重，處前而民不害。是以天下樂推而不厭，以其不爭，故天下莫能與之爭。
Весь світ каже, що моє Дао велике,
але наче ні на що не схоже.
Саме тому, що велике,
воно й наче ні на що не схоже.
Було б схоже —
давно вже стало б дрібним!
Я маю три скарби,
держу їх і бережу.
Перший зветься милосердям,
другий зветься ощадністю,
третій — не сміти бути поперед світу.
Милосердний — і тому здатен на відвагу;
ощадний — і тому здатен на широту;
хто не сміє бути поперед світу —
той здатен стати старшим над начинням.
А нині відкинути милосердя — та бути відважним,
відкинути ощадність — та бути широким,
відкинути задність — та рватись наперед:
смерть!
Милосердям вести бій — і переможеш;
ним боронитися — і встоїш.
Кого хоче спасти небо —
того боронить милосердям.
але наче ні на що не схоже.
Саме тому, що велике,
воно й наче ні на що не схоже.
Було б схоже —
давно вже стало б дрібним!
Я маю три скарби,
держу їх і бережу.
Перший зветься милосердям,
другий зветься ощадністю,
третій — не сміти бути поперед світу.
Милосердний — і тому здатен на відвагу;
ощадний — і тому здатен на широту;
хто не сміє бути поперед світу —
той здатен стати старшим над начинням.
А нині відкинути милосердя — та бути відважним,
відкинути ощадність — та бути широким,
відкинути задність — та рватись наперед:
смерть!
Милосердям вести бій — і переможеш;
ним боронитися — і встоїш.
Кого хоче спасти небо —
того боронить милосердям.
天下皆謂我道大，似不肖。夫唯大，故似不肖。若肖，久矣其細也夫！我有三寶，持而保之。一曰慈，二曰儉，三曰不敢為天下先。慈故能勇，儉故能廣，不敢為天下先，故能成器長。今舍慈且勇，舍儉且廣，舍後且先，死矣！夫慈以戰則勝，以守則固。天將救之，以慈衛之。
Хто добре чинить мужем —
не войовничий.
Хто добре б’ється —
не гнівливий.
Хто добре долає ворога —
не сходиться з ним.
Хто добре вживає людей —
стає перед ними долі.
Це зветься силою незмагання,
це зветься вживанням людської сили,
це зветься сполукою з небом — верхом давнини.
не войовничий.
Хто добре б’ється —
не гнівливий.
Хто добре долає ворога —
не сходиться з ним.
Хто добре вживає людей —
стає перед ними долі.
Це зветься силою незмагання,
це зветься вживанням людської сили,
це зветься сполукою з небом — верхом давнини.
善為士者不武，善戰者不怒，善勝敵者不與，善用人者為之下，是謂不爭之德，是謂用人之力，是謂配天古之極。
У вживанні зброї є слово:
«Не смію бути господарем, а буду гостем;
не смію ступити вперед на вершок, а відступлю на лікоть».
Це зветься виступати без виступу,
закочувати рукав без руки,
хапати без ворога,
держати без зброї.
Немає біди більшої, ніж легковажити ворогом;
легковажити ворогом — то мало не втратити мої скарби.
Тож коли зіткнуться дві раті рівні,
переможе той, хто у скорботі.
«Не смію бути господарем, а буду гостем;
не смію ступити вперед на вершок, а відступлю на лікоть».
Це зветься виступати без виступу,
закочувати рукав без руки,
хапати без ворога,
держати без зброї.
Немає біди більшої, ніж легковажити ворогом;
легковажити ворогом — то мало не втратити мої скарби.
Тож коли зіткнуться дві раті рівні,
переможе той, хто у скорботі.
用兵有言﹕「吾不敢為主而為客，不敢進寸而退尺。」是謂行無行，攘無臂，扔無敵，執無兵。禍莫大於輕敵，輕敵幾喪吾寶。故抗兵相加，哀者勝矣。
Мої слова дуже легко знати, дуже легко чинити,
а в світі ніхто не здатен їх знати,
ніхто не здатен їх чинити.
Слова мають начало,
справи мають володаря.
І саме тому, що люди без знання,
вони мене не знають.
Тих, хто мене знає, мало,
а хто мене наслідує — той цінний.
Тому мудрець носить рядно,
а в грудях ховає нефрит.
а в світі ніхто не здатен їх знати,
ніхто не здатен їх чинити.
Слова мають начало,
справи мають володаря.
І саме тому, що люди без знання,
вони мене не знають.
Тих, хто мене знає, мало,
а хто мене наслідує — той цінний.
Тому мудрець носить рядно,
а в грудях ховає нефрит.
吾言甚易知，甚易行。天下莫能知，莫能行。言有宗，事有君。夫唯無知，是以不我知。知我者希，則我者貴。是以聖人被褐懷玉。
Знати незнання — найвище.
Не знати, а вважати, що знаєш, — хвороба.
І саме тому, що маєш хворобу за хворобу,
ти й не хворий.
Мудрець не хворий,
бо має хворобу за хворобу,
і тому не хворий.
Не знати, а вважати, що знаєш, — хвороба.
І саме тому, що маєш хворобу за хворобу,
ти й не хворий.
Мудрець не хворий,
бо має хворобу за хворобу,
і тому не хворий.
知不知上，不知知病。夫唯病病，是以不病。聖人不病，以其病病，是以不病。
Коли народ не боїться грізного,
тоді й приходить велике грізне.
Не тісни його в його оселях,
не гніти його в його житті.
І саме тому, що не гнітиш,
він і не гнітиться.
Тому мудрець знає себе — та не показує себе,
любить себе — та не звеличує себе.
Тож відкидає одне, а бере друге.
тоді й приходить велике грізне.
Не тісни його в його оселях,
не гніти його в його житті.
І саме тому, що не гнітиш,
він і не гнітиться.
Тому мудрець знає себе — та не показує себе,
любить себе — та не звеличує себе.
Тож відкидає одне, а бере друге.
民不畏威，則大威至。無狎其所居，無厭其所生。夫唯不厭，是以不厭。是以聖人自知不自見，自愛不自貴；故去彼取此。
Хто відважний у зухвальстві — гине,
хто відважний у нехіті до зухвальства — живе.
Ці двоє — одне на зиск, друге на шкоду.
Того, що осоружне небу, —
хто знає причину?
Тому мудрець навіть це має за складне.
Шлях неба:
не змагається — а добре долає,
не мовить — а добре відповідає,
не кличе — а само собою приходить,
неквапне — а добре замишляє.
Небесна сіть широка-широка:
рідка — та не пропускає.
хто відважний у нехіті до зухвальства — живе.
Ці двоє — одне на зиск, друге на шкоду.
Того, що осоружне небу, —
хто знає причину?
Тому мудрець навіть це має за складне.
Шлях неба:
не змагається — а добре долає,
не мовить — а добре відповідає,
не кличе — а само собою приходить,
неквапне — а добре замишляє.
Небесна сіть широка-широка:
рідка — та не пропускає.
勇於敢則殺，勇於不敢則活。此兩者，或利或害。天之所惡，孰知其故？是以聖人猶難之。天之道，不爭而善勝，不言而善應，不召而自來，繟然而善謀。天網恢恢，疏而不失。
Народ не боїться смерті —
навіщо ж лякати його смертю?
Якби народ завжди боявся смерті,
а того, хто чинить химерне,
я міг би схопити й убити, —
хто б тоді сміливий?
Завжди є той, хто відає карою й карає.
А хто карає замість того, хто відає карою, —
то наче тесати замість великого майстра.
Хто тесає замість великого майстра —
той рідко не поранить собі руки.
навіщо ж лякати його смертю?
Якби народ завжди боявся смерті,
а того, хто чинить химерне,
я міг би схопити й убити, —
хто б тоді сміливий?
Завжди є той, хто відає карою й карає.
А хто карає замість того, хто відає карою, —
то наче тесати замість великого майстра.
Хто тесає замість великого майстра —
той рідко не поранить собі руки.
民不畏死，奈何以死懼之？若使民常畏死，而為奇者，吾得執而殺之，孰敢？常有司殺者殺，夫代司殺者殺，是謂代大匠斲。夫代大匠斲者，希有不傷其手矣。
Народ голодує через те,
що зверху забирають надто багато податків їжею, —
через те й голодує.
Народом важко врядувати через те,
що зверху діють, —
через те й важко врядувати.
Народ легковажить смертю через те,
що зверху надто дбають про своє життя, —
через те й легковажить смертю.
І саме той, хто не робить із життя справу, —
достойніший, ніж той, хто цінує життя.
що зверху забирають надто багато податків їжею, —
через те й голодує.
Народом важко врядувати через те,
що зверху діють, —
через те й важко врядувати.
Народ легковажить смертю через те,
що зверху надто дбають про своє життя, —
через те й легковажить смертю.
І саме той, хто не робить із життя справу, —
достойніший, ніж той, хто цінує життя.
民之饑，以其上食稅之多，是以饑。民之難治，以其上之有為，是以難治。民之輕死，以其上求生之厚，是以輕死。夫唯無以生為者，是賢於貴生。
Людина при народженні м’яка й квола,
а при смерті тверда й дужа.
Десять тисяч речей, трави й дерева при народженні м’які й крихкі,
а при смерті сухі й зів’ялі.
Тож тверде й дуже — супутники смерті,
а м’яке й кволе — супутники життя.
Тому військо дуже — і не переможе;
дерево дуже — і його зрубають.
Дуже й велике перебуває долі,
м’яке й кволе перебуває вгорі.
а при смерті тверда й дужа.
Десять тисяч речей, трави й дерева при народженні м’які й крихкі,
а при смерті сухі й зів’ялі.
Тож тверде й дуже — супутники смерті,
а м’яке й кволе — супутники життя.
Тому військо дуже — і не переможе;
дерево дуже — і його зрубають.
Дуже й велике перебуває долі,
м’яке й кволе перебуває вгорі.
人之生也柔弱，其死也堅強。萬物草木之生也柔脆，其死也枯槁。故堅強者死之徒，柔弱者生之徒。是以兵強則不勝，木強則兵。強大處下，柔弱處上。
Шлях неба —
хіба не як натягання лука?
Що вгорі — те притискають,
що внизу — те піднімають;
де надлишок — те убавляють,
де нестача — те додають.
Шлях неба —
убавляти надлишок і додавати до нестачі.
Шлях людини не такий:
убавляти в того, кому й так бракує,
щоб піднести тому, у кого надлишок.
Хто здатен надлишком послужити світу?
Лише той, хто має Дао.
Тому мудрець діє — та не спирається,
звершує заслугу — та не осідає в ній;
він не хоче являти свою достойність.
хіба не як натягання лука?
Що вгорі — те притискають,
що внизу — те піднімають;
де надлишок — те убавляють,
де нестача — те додають.
Шлях неба —
убавляти надлишок і додавати до нестачі.
Шлях людини не такий:
убавляти в того, кому й так бракує,
щоб піднести тому, у кого надлишок.
Хто здатен надлишком послужити світу?
Лише той, хто має Дао.
Тому мудрець діє — та не спирається,
звершує заслугу — та не осідає в ній;
він не хоче являти свою достойність.
天之道，其猶張弓與？高者抑之，下者舉之；有餘者損之，不足者補之。天之道，損有餘而補不足。人之道則不然，損不足以奉有餘。孰能有餘以奉天下？唯有道者。是以聖人為而不恃，功成而不處，其不欲見賢。
Немає у світі нічого м’якшого й кволішого за воду,
а в нападі на тверде й дуже
ніщо не здатне її здолати,
бо ніщо її не заступить.
Кволе долає дуже,
м’яке долає тверде —
у світі нема, хто б цього не знав,
та нема, хто б це чинив.
Тому мудрець каже:
«Хто прийме на себе бруд держави —
той зветься господарем вівтарів землі й збіжжя;
хто прийме на себе лихо держави —
той зветься володарем світу».
Пряме слово — наче навпаки.
а в нападі на тверде й дуже
ніщо не здатне її здолати,
бо ніщо її не заступить.
Кволе долає дуже,
м’яке долає тверде —
у світі нема, хто б цього не знав,
та нема, хто б це чинив.
Тому мудрець каже:
«Хто прийме на себе бруд держави —
той зветься господарем вівтарів землі й збіжжя;
хто прийме на себе лихо держави —
той зветься володарем світу».
Пряме слово — наче навпаки.
天下莫柔弱於水，而攻堅強者，莫之能勝，其無以易之。弱之勝強，柔之勝剛，天下莫不知莫能行。是以聖人云﹕「受國之垢，是謂社稷主；受國不祥，是為天下王。」正言若反。
Замирити велику злобу —
а лишиться злоба-осуга;
хіба ж це можна назвати добром?
Тому мудрець держить лівий карб боргу,
а не стягує з людей.
Хто має силу — відає карбом;
хто без сили — відає збором.
Шлях неба безрідний,
а завжди при добрій людині.
а лишиться злоба-осуга;
хіба ж це можна назвати добром?
Тому мудрець держить лівий карб боргу,
а не стягує з людей.
Хто має силу — відає карбом;
хто без сили — відає збором.
Шлях неба безрідний,
а завжди при добрій людині.
和大怨，必有餘怨，安可以為善？是以聖人執左契，而不責於人。有德司契，無德司徹。天道無親，常與善人。
Мала держава, нечисленний народ.
Хай буде начиння на десятки й сотні —
а не вживають його.
Хай народ поважає смерть
і не мандрує далеко.
Хай будуть човни й вози —
а нема потреби на них сідати;
хай буде обладунок і зброя —
а нема потреби їх виставляти.
Хай народ знову плете вузлики й уживає їх.
Солодкою хай буде їхня їжа,
гарним — їхнє вбрання,
спокійним — їхнє житло,
радісним — їхній звичай.
Сусідні держави дивляться одна на одну,
чути півнів і собак одне від одного,
а народ до старості й смерті
не ходить одне до одного.
Хай буде начиння на десятки й сотні —
а не вживають його.
Хай народ поважає смерть
і не мандрує далеко.
Хай будуть човни й вози —
а нема потреби на них сідати;
хай буде обладунок і зброя —
а нема потреби їх виставляти.
Хай народ знову плете вузлики й уживає їх.
Солодкою хай буде їхня їжа,
гарним — їхнє вбрання,
спокійним — їхнє житло,
радісним — їхній звичай.
Сусідні держави дивляться одна на одну,
чути півнів і собак одне від одного,
а народ до старості й смерті
не ходить одне до одного.
小國寡民，使有什伯之器而不用，使民重死而不遠徙。雖有舟輿，無所乘之；雖有甲兵，無所陳之。使人復結繩而用之，甘其食，美其服，安其居，樂其俗。鄰國相望，雞犬之聲相聞，民至老死，不相往來。
Правдиві слова не гарні,
гарні слова не правдиві.
Добрий не сперечається,
хто сперечається — не добрий.
Хто знає — не всеосяжний,
хто всеосяжний — не знає.
Мудрець не громадить:
що більше чинить для інших — то більше має сам,
що більше дає іншим — то більше стає в нього самого.
Шлях неба — давати зиск і не шкодити;
Шлях мудреця — діяти й не змагатися.
гарні слова не правдиві.
Добрий не сперечається,
хто сперечається — не добрий.
Хто знає — не всеосяжний,
хто всеосяжний — не знає.
Мудрець не громадить:
що більше чинить для інших — то більше має сам,
що більше дає іншим — то більше стає в нього самого.
Шлях неба — давати зиск і не шкодити;
Шлях мудреця — діяти й не змагатися.
信言不美，美言不信。善者不辯，辯者不善。知者不博，博者不知。聖人不積，既以為人己愈有，既以與人己愈多。天之道，利而不害；聖人之道，為而不爭。